Газета "Хадашот" - друкарський орган Асоціації єврейських організацій і общин України. У номері - ексклюзивний матеріал Михайла Гольда про євреїв-прагматиків у вищих ешелонах міжнародної політики.

«Єврейська Буковина. Під склом і в документах» — про успіхи і перспективи єврейського музею в Чернівцях:

Czernowitz. Cerni. Черновіци. Місто, 2/3 населення якого складали колись євреї, що ходили в одну з його 88 синагог (або що обходили їх стороною), вчилися в одній з єврейських (німецьких, румунських) гімназій або читавшие«черновіцер блетер», «Остюдіше цайтунг» і ін. і ін. У передумовах і аргументах для створення Єврейського музею Буковини не було недоліку і десять, і двадцять років тому.

Синдром Бруно Крайського — матеріал Михайла Гольда про євреїв-прагматиків у вищих ешелонах міжнародної політики:

Цього року федеральному канцлерові, якого ще за життя співвітчизники називали «великим австрійцем», а Голда Мєїр «антісемітствующим євреєм», виконалося б 100 років. На персонажів, подібних Крайському, в кругах російськомовної єврейської громадськості прийнято наклеювати ярлики ліврейних євреїв. Частково це справедливо. Бентежить лише легкість, з якою ура-патріоти включають в цю групу всіх, чия точка зору протіворечит (на думку самих патріотів) інтересам Ізраїлю і єврейської діаспори.

«Киссинджер: realpolitik і євреї в газових камерах»:

«Еміграція євреїв з СРСР не є предметом американської зовнішньої політики. І якщо вони, в Радянському Союзі, пошлють [своїх] євреїв в газові камери, це не стосується Америки. В крайньому випадку, це гуманітарна проблема», — заявив Генрі Киссинджер 1 березня 1973 року.

«На ділі все було навпаки: еміграція в принципі стала можлива тільки працями «реалістів» з Білого дому», — коментує сьогодні звинувачення в цинізмі екс-держсекретар США, що втратив в Холокосте не менше дюжини родичів.

«Галицькі євреї. Пригадати все» — в Львові пройшло обговорення концепції майбутнього Музею історії і культури євреїв Галіциі:

У Україні з її багатющою єврейською історією всього два єврейські музеї — в Одесі і Чернівцях, а, наприклад, в Германії — 32... Тим часом нам — єврейській общині України — є що розповісти і про що пригадати. Впродовж сторіч в регіоні, центром якого був Львів, формувався особливий субетнос галицьких євреїв, який був практично знищений подіями Другої світової.

До 100-ліття справи Бейліса — Віталій Портников згадує присяжних, підібраних спеціально для виголошення звинувачувального вироку і, не дивлячись ні на що, що виправдали невинного:

Готували справу лощені пани з Санкт-Петербурга, що чудово знають, що звинувачують вони безневинну людину. А засудити повинні були українські селяни, в антисемітизмі «сірячини» яких влада не сумнівалася. І помилилася.

Королівська щедрість — принц Чарльз став патроном проекту допомоги євреям України, що мають потребу:

Принц очолить збір засобів, одягу, продуктів і домашнього начиння. Проект під назвою Ukrainian Livelihood Development Programme передбачає також створення спеціальних центрів по боротьбі з безробіттям і підтримку дитячих установ.

«Навіщо нам антисемітизм?» — новий погляд Аліни Фаркаш на вічну проблему:

По моїх відчуттях, в Росії зараз немає антисемітизму. Ви сміятиметеся, але я знаю немало цілком інтелігентних євреїв, яких абсолютно не влаштовує ця ситуація. .оні старанно вишукують особливе відношення до євреїв. У цьому, на мій погляд, і криється відгадка: якщо до нас відноситимуться так само, як і до всіх... то ми, що? Будемо, як все?! Як можна допустити і пережити подібне?

Одна з найпопулярніших фальшивок, що відзначила недавно сторічний ювілей, — «Протоколи сионських мудреців» — переживає другу молодість, — пише Микола Сванідзе:

Прокуратура Північного адміністративного округу Москви, порадилася з експертамі-социопсихологамі і авторитетно відповіла: «Протоколи» мають «критичну історико-просвітницьку і политико-просветительскую спрямованість», а інформація, спонукаюча до дій проти інших національностей, в книзі відсутній.

Третьяковськая галерея не почне експонувати свої твори в США з побоювань, що на картини накладуть арешт, щоб забезпечити вирішення американського суду по «бібліотеці Шнєєрсона», згідно якому вона зберігається в Росії «незаконно»:

«Бібліотека Шнєєрсона» ніколи американській організації ХАБАД не належала, — заявили в зв'язку з цим в російському Міде. — Вона взагалі жодного разу не покидала територію Росії і була націоналізована, оскільки в сім'ї Шнєєрсонов не залишилося законних спадкоємців».

Нотатка про відкриття синагоги в московському слідчому ізоляторі №2 — знаменитою «Бутирке»:

Спочатку планувалося створення синагоги в «Матроській тиші», проте там опинилося всього п'ять євреїв-увязнених проти двадцяти дев'яти в Бутирськой в'язниці. Близько 20 з них висловили бажання ходити на заняття і молитви.

Пам'ять серця — всі члени єврейської общини португальського містечка Бельмонте є нащадками колись насильно хрещених євреїв:

Впродовж століть маррани Бельмонте регулярно відзначали Песах, випікали мацу, а в перший день свята прагнули перейти міст, перекинутий через невелику річку, — цей акт символізував для них перехід Червоного моря. Сьогодні в Бельмонте щодня збирають міньян, проводять уроки Тори, викладають іврит.

У найбільшій синагозі Монтевідео не набирається міньян, хоча єврейське населення столиці Уругваю складає 20 тисяч чоловік:

У 1960-х роках в країні налічувалося близько 50 тисяч євреїв. У Монтевідео працював театр на ідиш, виходили єврейські газети і журнали, була навіть єврейська радіостанція. Але, оскільки по відсотку алії Уругвай займає одне з перших місць в діаспорі, до 1990-м рокам єврейське населення скоротилося приблизно удвічі, і громадське життя прийшло до занепаду.

Після відміни інтерв'ю лідера ультраправого Національного фронту Марін Ле Пен єврейській радіостанції Radio J партія ухвалила рішення відродити свою єврейську секцію:

«Багато членів партії єврейського походження подзвонили нам і сказали, що «треба діяти», — заявив заступник голови партії Луї Альо. — Треба захистити Марін Ле Пен і не дозволити представити НФ партією, що виключає євреїв. Можна бути євреєм по віросповіданню і одночасно членом НФ».

На екрани вийшла чергова несмішна комедія про Гітлера — фільм швейцарського режисера Урса Одерматта «Майн кампф»:

У основі картини — п'єса угорсько-німецького драматурга єврейського походження Джорджа Таборі «Майн кампф. Фарс». Але при перекладі мовою кіно від першоджерела зовсім нічого не залишилося. Гротеск замінили натуралізмом, фарс — психологією. Вийшов не Таборі, а Максим Горький, не фарс, а костюмований нонсенс.

Присмак театралізації, львівська і празька містика, доля східноєвропейського єврейства в ХХ столітті — багато що з'єдналося в романі Діни Рубіной «Синдром Петрушки»:

Новий роман Рубіной написаний від імені ізраїльського лікаря і за сумісництвом літератора — репатріанта з Росії Бориса Гореліка, який намагається написати книгу про друга дитинства ляльководові Петре — дивній людині, що бачить мир крізь призму лялькового театру. Це як би накидання романа, фрагменти спогадів і роздумів з неминучими елементами професійного аналізу (Горелік — психіатр).

Газета "Хадашот" (http://hadashot.kiev.ua/) – друкарський орган Асоціації єврейських організацій і общин України.

Виходить з січня 1991 р.

Видання освітлює єврейське життя України у всьому її різноманітті, публікує матеріали про міжкультурний і міжконфесійний діалог і проблеми єврейської діаспори, зокрема країн СНД; аналітичні статті, присвячені боротьбі з ксенофобією і антисемітизмом; освітлює ситуацію в Ізраїлі і на Близькому Сході, анонсує новинки єврейської літератури і кіно на єврейську тему.

Розповсюджується по території всієї України (більше 300 єврейських організацій і общин в десятках міст країни, державних органів і приватних осіб).

Електронна версія газети "Хадашот": www.hadashot.kiev.ua.

Онлайн-розповсюдження: медіа-центр Jewishnet (http://jewishnet.ru/)

Jewishnet - Єврейська соціальна платформа